«Если вы смотрите на мир, вы будете страдать..
Если вы смотрите внутрь себя, вы будете угнетены.
Если вы смотрите на Христа, вы получаете отдых и мир»
Corrie ten Boom.
Шёл Пётр по воде и видел пред собой
Иисуса безмятежное лицо.
Вода вздымалась шумною волной,
И ветер брызги поднимал венцом.
Штормило море, и учеников,
Плывущих в лодке, охватил испуг.
Но Пётр, укрепясь от Божьих слов,
Пошёл в объятия Господних рук.
С идущего Петра возьми пример
И взора с Иисуса не своди,
И будешь в буре обстоятельств смел,
Ведь ты идёшь по жизни не один!
С тобою рядом – Господин миров.
Ты помни это, веруя в Него.
Под сенью Всемогущего твой кров
Не потревожит ни гроза, ни вор!
И не смотри в себя – ты полон мглы
И только будешь больше унывать.
Ведь так твои возможности малы,
Чтобы душе твоей покой давать.
На Господа взирай – не отводи
Перед «девятым валом» веры взгляд.
Да! Только в Нём - возможности твои,
И совершенств духовных райский сад!
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 10629 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
