Люблю тебя я, как себя,
Всегда молюсь я за тебя.
Хочу чтоб в корне изменился,
Чтоб в жизни многого добился.
Чтоб сильным был, много работал,
Дарил любовь мне и заботу.
От трудностей оберегал,
От всех и всюду защищал.
Чтоб глаз с меня ты не сводил,
Только меня всегда любил.
Чтоб только я в твоих мечтах
И мое имя на устах.
Чтоб на руках меня носил,
Цветы, подарки мне дарил.
Чтоб жить не мог ты без меня,
Такая в мире я одна.
-А ты сварила мне обед?
-Нет.
-С подругой долго ты была?
-Да.
-Немного уделишь заботы?
-Что ты.
-Хочу с тобой я быть все время!!!
-Бремя.
-Подставишь в трудности плечо?
-Чего еще?
-Возьмешь с собою мою боль?
-Господь с тобой!!!
-Жизнь за меня свою отдашь?
-Щас.........
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
