Старая женщина смотрит в окно.
Выпито жизни нелегкой вино.
Стекла немыты, и город немыт -
Много в душе накопилось обид.
Тихо в квартире. Ковер на стене.
Кот безразлично сидит на окне.
Буквы остались, а повести нет -
Взгляд через зависть взирает на свет.
Солнце печалит, а дождь веселит..
Женщина молча с судьбой говорит.
Нет молока молодого у ней.
Нету рожденных её сыновей.
Выпита молодость легким глотком.
Все раскололось на "до" и "потом".
Только потом словно скок воробья...
Всё, отгорела свечка твоя.
И загорится другая свеча.
Свет, что в очах, постепенно зачах.
Плачет ребенок. Но это фантом.
Сердце забилось опять ходуном.
Всё изветшало, пора умирать.
Воздуху мало. Душе - отлетать.
Ангел печально смотрит в окно.
Кот наслаждается жизнью, как сном.
Словно бы птицу, он ангела зрит.
Кот ни словечка, и ангел молчит.
Всё уже сказано, что тут сказать?..
Женщине старой хочется спать.
Но на кровати судьба разлеглась.
Жизнь по щеке, как слеза, пролилась.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
