С Тобой вдвоем останусь я в молитве,
И буду говорить Тебе о важном
О том, что сердце теребит, не оставляет,
Что беспокоит и за что мне страшно.
Я расскажу Тебе, Отец, о потаенном,
Открою сердца уголки без опасенья,
Тебя я приглашаю, безусловно,
Приди, все объясни, дай откровенье.
Я от Тебя ни капельки не прячу,
Я жду Тебя и рада быть с Тобою,
И даже если слезы, если плачу,
Я радуюсь, и все Тебе открою.
Твой свет – подарок, тьму всю освещает,
Показываешь мягко, без укора.
Ну, кто же правильнее, лучше меня знает,
Как мой Отец, мой Бог, моя опора.
Я жду Тебя, Тобою наслаждаюсь,
Присутствие Твое всегда так сладко,
Дверь открываю я Тебе, с любовью каюсь,
Хочу Божественной любви, в душе порядка.
Спасибо, Господи, что учишь быть послушной,
От всякой злости сердце очищаешь,
Ты – моя жизнь, моя свобода, Ты – отдушина,
Что будет дальше, Ты усмотришь,
Ты все знаешь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
